роздробляти

РОЗДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. роздро́блять; док., що.

Те саме, що роздрі́бнювати.

Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше засвоюється людським організмом (з наук.-попул. літ.);

І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт (І. Франко);

// Сильним ударом розбивати (кістку).

Щогла, з корми корабельної впавши, По голові стерника зачепила і череп відразу Геть роздробила йому (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// безос.

Не вистрілив: права повисла рука На бруствер – у лікті її роздробило... (І. Нехода).

Значення в інших словниках

1. роздробляти — роздробля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздробляти — див. розбивати; трощити  Словник синонімів Вусика
3. роздробляти — -яю, -яєш і роздроблювати, -юю, -юєш, недок., роздробити, -роблю, -робиш; мн. роздроблять; док., перех. Те саме, що роздрібнювати. || Сильним ударом розбивати (кістку). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. роздробляти — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
5. роздробляти — РОЗДРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗДРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. роздро́блять; док., перех. Те саме, що роздрі́бнювати.  Словник української мови в 11 томах
6. роздробляти — Роздробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить. Чуб. І. 71.  Словник української мови Грінченка