Словник української мови в 11 томах

роздумливо

РОЗДУ́МЛИВО, присл. Роздумуючи над чимсь, міркуючи про щось.

Як пильно дивиться широка й тісна лава людей, як уважно й роздумливо слухає! (Мас., Під небом.., 1961, 24);

— Весілля в мене сьогодні, — роздумливо сказав Семен Крутояр (Собко, Біле полум’я, 1952, 87).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. роздумливо — розду́мливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. роздумливо — присл. Роздумуючи над чимсь, міркуючи про щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздумливо — РОЗДУ́МЛИВО, присл. Роздумуючи над чимсь, міркуючи про щось. Як пильно дивиться широка й тісна лава людей, як уважно й роздумливо слухає! (Т. Масенко); Вже ступнувши, зупинився й промовив роздумливо: – Проте шкода, все-таки .. шкода (І.  Словник української мови у 20 томах