Словник української мови в 11 томах

роздягти

РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. роздягти — роздягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роздягти — див. роздягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. роздягти — Роздяга́ти, -га́ю, -га́єш; роздягти́ і роздягну́ти, -дягну́, -гнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. роздягти — Роздяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.  Словник української мови Грінченка