розжарення
РОЗЖА́РЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розжа́рити і розжа́ритися.
Припинення подачі води приводить до розжарення, а далі і до розтоплення поверхні анода та руйнування [рентгенівської] трубки (Рентгеногр. мет., 1953, 15).
2. техн. Світіння розжареного тіла.
Як матеріал для нитки розжарення здебільшого застосовується вольфрам (Осн. радіотехн., 1957, 9).
Словник української мови (СУМ-11)