розжиріти

РОЗЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним.

— Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (Тулуб, Людолови, І, 1957, 124);

// перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок.

Встигло велике галицьке боярство розжиріти, укоренилося багато боярських родів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71).

Значення в інших словниках

1. розжиріти — розжирі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розжиріти — -ію, -ієш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розжиріти — РОЗЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. – Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (З. Тулуб); // перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок.  Словник української мови у 20 томах
4. розжиріти — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. розжиріти — Розжи́ріти, -рію, -єш гл. Разжирѣть.  Словник української мови Грінченка