розжиріти
РОЗЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним.
— Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (Тулуб, Людолови, І, 1957, 124);
// перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок.
Встигло велике галицьке боярство розжиріти, укоренилося багато боярських родів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжиріти — розжирі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розжиріти — -ію, -ієш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розжиріти — РОЗЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. – Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (З. Тулуб); // перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок. Словник української мови у 20 томах
- розжиріти — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розжиріти — Розжи́ріти, -рію, -єш гл. Разжирѣть. Словник української мови Грінченка