1. Словник української мови у 20 томах

розжиріти

РОЗЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Стати надто жирним, повним, огрядним.

– Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (З. Тулуб);

// перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок.

Встигло велике галицьке боярство розжиріти, укоренилося багато боярських родів (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжиріти — розжирі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжиріти — -ію, -ієш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. || перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжиріти — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. розжиріти — РОЗЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. — Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (Тулуб, Людолови, І, 1957, 124); // перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок. Словник української мови в 11 томах
  5. розжиріти — Розжи́ріти, -рію, -єш гл. Разжирѣть. Словник української мови Грінченка