роззиратися
РОЗЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко РОЗЗИРНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Те саме, що розгляда́тися 1.
Нараз Микола підніс голову догори й зачав уважно роззиратися по стелі (Март., Тв., 1954, 170);
Коли до партизанського окопчика залишилось сто метрів, він зупинився, сторожко роззираючись, підбіг до чорного дуба (Тют., Вир, 1964, 536);
Опинившись на роздоріжжі, дівча розгублено роззиралося навкруги (Добр., Очак. розмир, 1965, 23);
Жандарм іще раз роззирнувся по яскині (Фр., II, 1950, 31).
Словник української мови (СУМ-11)