розкаль

РО́ЗКАЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що бездорі́жжя 2.

— Я вмру восени, в саму хляпавку. Головонько бідна! Як ви мене ховатимете в таку розкаль?! (Март., Тв., 1954, 153);

Ранок був.. холодний, на вулиці розкаль, зверху трясе мокрим снігом (Ков., Світ.., 1960, 23).

Значення в інших словниках

1. розкаль — Ро́зкаль: — бездоріжжя, багно, велике болото [1] — велике болото [X]  Словник з творів Івана Франка
2. розкаль — ро́зкаль іменник жіночого роду пора, коли дороги стають непроїжджими рідко  Орфографічний словник української мови
3. розкаль — див. бездоріжжя  Словник синонімів Вусика
4. розкаль — -і, ж., рідко. Те саме, що бездоріжжя 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розкаль — РО́ЗКАЛЬ, і, ж., рідко. Те саме, що бездорі́жжя 2. Вмру восени, в саму хляпавку. Головонько бідна! Як ви мене ховатимете в таку розкаль?! (Л. Мартович); Ранок був .. холодний, на вулиці розкаль, зверху трясе мокрим снігом (С. Ковалів).  Словник української мови у 20 томах
6. розкаль — БЕЗДОРІ́ЖЖЯ (стан доріг під час дощів, танення снігу; час, коли дороги стають розгрузлими, мало придатними для руху), РОЗПУ́ТТЯ рідше, БЕЗПУТТЯ рідше, РО́ЗКВАСЬ рідко, РО́ЗКАЛЬ рідко.  Словник синонімів української мови