розкапризований
РОЗКАПРИЗО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який розкапризувався.
Хакон мав голос розкапризованого, розбалуваного парубчака (Загреб., Диво, 1968, 387).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗКАПРИЗО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який розкапризувався.
Хакон мав голос розкапризованого, розбалуваного парубчака (Загреб., Диво, 1968, 387).
Словник української мови (СУМ-11)