розкарбовувати

РОЗКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., техн.

1. Покривати карбівкою (у 1 знач.) поверхню металевих виробів.

2. Обробляти з’єднання, шви яких-небудь металевих виробів з метою ущільнення.

Значення в інших словниках

1. розкарбовувати — розкарбо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкарбовувати — -ую, -уєш, недок., розкарбувати, -ую, -уєш, док., перех., тех. 1》 Покривати карбівкою (у 1 знач.) поверхню металевих виробів. 2》 Обробляти з'єднання, шви яких-небудь металевих виробів з метою ущільнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкарбовувати — РОЗКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, техн. 1. Покривати карбівкою (у 1 знач.) поверхню металевих виробів. 2. Обробляти з'єднання, шви яких-небудь металевих виробів з метою ущільнення.  Словник української мови у 20 томах