розкачуватися
РОЗКА́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., РОЗКАЧА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Внаслідок розкачування розпліскуватися, розплющуватися, ставати плоским, тонким (перев. про тісто).
2. тільки недок. Пас. до розка́чувати¹ 1, 2.
РОЗКА́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., РОЗКАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Набирати коливального руху; розхитуватися.
Він розкачується у гамаці.
2. перен., розм. Виходити із стану бездіяльності.
— От ти, Лесю, кажеш, що ми слабо тут розкачуємось, що мало дерев висадили (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 121);
— Доведеться чекати, поки лабораторія проаналізує. Поки Сергію Павловичу пощастить упрохати чеха та поки той розкачається,— словом, увечері дізнаємось (Шовк., Інженери, 1956, 79).
Словник української мови (СУМ-11)