розкачуватися
РОЗКА́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., РОЗКАЧА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Внаслідок розкачування розпліскуватися, розплющуватися, ставати плоским, тонким (перев. про тісто).
2. тільки недок. Пас. до розка́чувати¹ 1, 2.
РОЗКА́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., РОЗКАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Набирати коливального руху; розхитуватися.
Він розкачується у гамаці;
Тепер з'ясувалося, що нас непомітно обійшли, .. а ми ще тільки розкачуємось (із журн.).
2. перен., розм. Виходити із стану бездіяльності.
– От ти, Лесю, кажеш, що ми слабо тут розкачуємось, що мало дерев висадили (М. Чабанівський);
– Доведеться чекати, поки лабораторія проаналізує. Поки Сергію Павловичу пощастить упрохати чеха та поки той розкачається, – словом, увечері дізнаємось (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)