розкваслий

РОЗКВА́СЛИЙ, а, е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький.

Григорко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Янов., Мир, 1956, 140).

Значення в інших словниках

1. розкваслий — розква́слий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розкваслий — -а, -е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкваслий — РОЗКВА́СЛИЙ, а, е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький. Григорко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. розкваслий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт...  Словник синонімів української мови