розкваслий
РОЗКВА́СЛИЙ, а, е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький.
Григорко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Янов., Мир, 1956, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкваслий — розква́слий прикметник Орфографічний словник української мови
- розкваслий — -а, -е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкваслий — РОЗКВА́СЛИЙ, а, е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький. Григорко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- розкваслий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови