1. Словник української мови у 20 томах

розкваслий

РОЗКВА́СЛИЙ, а, е.

Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький.

Григорко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкваслий — розква́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розкваслий — -а, -е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкваслий — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови
  4. розкваслий — РОЗКВА́СЛИЙ, а, е. Мокрий від надмірної вологи; багнистий, грузький. Григорко вночі зійшов з вагона й рушив просто в темряву од станції, загрузаючи поверх черевиків у весняну розкваслу ріллю (Ю. Янов., Мир, 1956, 140). Словник української мови в 11 томах