Словник української мови в 11 томах

розквітнути

РОЗКВІ́ТНУТИ див. розквіта́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розквітнути — розкві́тнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розквітнути — [роузкв’ітнутие і роускв’ітнутие] -ну, -неиш; мин. -в'іт, -в'ітла і -нуў, -нула; нак. -тние, -т(‘)н'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. розквітнути — див. розквітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розквітнути — РОЗКВІ́ТНУТИ див. розквіта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. розквітнути — I. ЗАЦВІТА́ТИ (про рослини — починати цвісти, вкриватися квітами), ЗАКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ, РОЗКВІТА́ТИ, ЗАКВІТО́ВУВАТИ рідше. — Док.: зацвісти́, закві́тнути, розцвісти́, розкві́тнути, заквітува́ти.  Словник синонімів української мови
  6. розквітнути — Розкві́тнути, -тну, -тнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)