розкипілий

РОЗКИПІ́ЛИЙ, а, е. Який розкипівся, розпарився.

Уповайченков крутнув ложкою юшку так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Перв., Дикий мед, 1963, 251).

Значення в інших словниках

1. розкипілий — розкипі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розкипілий — -а, -е. Який розкипівся, розварився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкипілий — РОЗКИПІ́ЛИЙ, а, е. Який розкипівся, розпарився. Уповайченков крутнув ложкою юшку так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах