Словник української мови в 11 томах

розкисаючий

РОЗКИСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до розкиса́ти.

Більшість [селян] не рухається з місця, терпляче пересиджуючи лиху годину по своїх розкисаючих ковчегах (Гончар, Таврія, 1952, 16).

Словник української мови (СУМ-11)