розклинений

РОЗКЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розклини́ти.

Молотки й ударні частини киянок повинні міцно закріплюватися на ручках і бути розклиненими в місці насадки (Стол.-буд. справа, 1957, 173).

Значення в інших словниках

1. розклинений — розкли́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розклинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розклинити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розклинений — РОЗКЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розклини́ти. Молотки .. повинні міцно закріплюватися на ручках і бути розклиненими в місці насадки (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах