1. Словник української мови в 11 томах

розклинений

РОЗКЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розклини́ти.

Молотки й ударні частини киянок повинні міцно закріплюватися на ручках і бути розклиненими в місці насадки (Стол.-буд. справа, 1957, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклинений — розкли́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розклинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розклинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклинений — РОЗКЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розклини́ти. Молотки .. повинні міцно закріплюватися на ручках і бути розклиненими в місці насадки (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах