1. Словник української мови в 11 томах

розклинення

РОЗКЛИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. розклини́ти, розкли́нювати.

Густі збірки спідниць та рясне розклинення (верхнього одягу, що прилягає до талії, — кабат, свитка) надають силуету округлості (Нар. мист.., 1966, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклинення — розкли́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розклинення — -я, с. Дія за знач. розклинити, розклинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклинення — РОЗКЛИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. розклини́ти. Густі збірки спідниць та рясне розклинення (верхнього одягу, що прилягає до талії, – кабат, свитка) надають силуету округлості (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах