Словник української мови в 11 томах

розклинити

РОЗКЛИНИ́ТИ див. розкли́нювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розклинити — розклини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розклинити — див. розклинювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розклинити — РОЗКЛИНИ́ТИ див. розкли́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розклинити — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ (розділяти на частини вздовж чого-небудь), РОЗКО́ЛЮВАТИ, КОЛО́ТИ, РОЗЧА́ХУВАТИ, РОЗКЛИ́НЮВАТИ (клином). — Док.: розщепи́ти, розколо́ти, розчахну́ти, розкли́нити. Троянди, рододендрони..  Словник синонімів української мови