Великий тлумачний словник сучасної мови

розклинити

розклини́ти

див. розклинювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розклинити — розклини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розклинити — РОЗКЛИНИ́ТИ див. розкли́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розклинити — РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ (розділяти на частини вздовж чого-небудь), РОЗКО́ЛЮВАТИ, КОЛО́ТИ, РОЗЧА́ХУВАТИ, РОЗКЛИ́НЮВАТИ (клином). — Док.: розщепи́ти, розколо́ти, розчахну́ти, розкли́нити. Троянди, рододендрони..  Словник синонімів української мови
  4. розклинити — РОЗКЛИНИ́ТИ див. розкли́нювати.  Словник української мови в 11 томах