розклинення

розкли́нення

-я, с.

Дія за знач. розклинити, розклинювати.

Значення в інших словниках

1. розклинення — розкли́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розклинення — РОЗКЛИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. розклини́ти. Густі збірки спідниць та рясне розклинення (верхнього одягу, що прилягає до талії, – кабат, свитка) надають силуету округлості (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розклинення — РОЗКЛИ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. розклини́ти, розкли́нювати. Густі збірки спідниць та рясне розклинення (верхнього одягу, що прилягає до талії, — кабат, свитка) надають силуету округлості (Нар. мист.., 1966, 12).  Словник української мови в 11 томах