розколиватися

РОЗКОЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док. Почати дуже коливатися, хитатися.

*Образно. Солодкозвучна мова, Скорившись розміру віршованих дворядь, Розколивалася, мов повна брость садова (Бажан, Вибр., 1940, 188).

Значення в інших словниках

1. розколиватися — розколива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розколиватися — -ається, док. Почати дуже коливатися, хитатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розколиватися — РОЗКОЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док. Почати дуже коливатися, розхитатися. * Образно. Солодкозвучна мова, Скорившись розміру віршованих дворядь, Розколивалася, мов повна брость садова (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах