розколиватися

РОЗКОЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док.

Почати дуже коливатися, розхитатися.

* Образно. Солодкозвучна мова, Скорившись розміру віршованих дворядь, Розколивалася, мов повна брость садова (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. розколиватися — розколива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розколиватися — -ається, док. Почати дуже коливатися, хитатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розколиватися — РОЗКОЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док. Почати дуже коливатися, хитатися. *Образно. Солодкозвучна мова, Скорившись розміру віршованих дворядь, Розколивалася, мов повна брость садова (Бажан, Вибр., 1940, 188).  Словник української мови в 11 томах