розкопини

РОЗКО́ПИНИ, ин, мн. Те саме, що розко́пка 2. -

Я б радив усім лишитися [на острові] на якийсь день. Відпочили б, подивилися б на наші розкопини і на природу, рибки половили б (Коцюба, Нові береги, 1959, 237).

Значення в інших словниках

1. розкопини — розко́пини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. розкопини — -ин, мн. Те саме, що розкопка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкопини — РОЗКО́ПИНИ див. ро́зкопи.  Словник української мови у 20 томах
4. розкопини — РОЗКО́ПКИ (роботи, спрямовані на пошуки й добування чогось з-під землі, снігу, руїн тощо), РО́ЗКОПИ, РОЗКО́ПИНИ. Тарас їздив влітку з своєю Археологічною комісією на розкопки старих могил (О. Іваненко); — Я б радив усім лишитися на якийсь день.  Словник синонімів української мови