розкопирсаний

РОЗКОПИ́РСАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопирса́ти.

Лінія фронту була, наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Смолич, Мир.., 1958, 400);

*Образно. Стара виразка, розкопирсана нечистими руками, защеміла в Чіпчинім серці (Мирний, II, 1954, 270);

// У знач. прикм.

Місяць заливає химерним світлом розкопирсаний вигін комуни (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 258).

Значення в інших словниках

1. розкопирсаний — розкопи́рсаний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкопирсаний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкопирсати. || розкопирсано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкопирсаний — РОЗКОПИ́РСАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розкопирса́ти. Лінія фронту була, наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Ю. Смолич); * Образно.  Словник української мови у 20 томах