розкос
РОЗКО́С, у, ч., спец. Бічний хід у шахті.
Тучинський усе простував далі, минаючи видобуткові закутки [рудника].. Звернувши у бічний розкос, він спинився (Досв., Вибр., 1959, 348).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗКО́С, у, ч., спец. Бічний хід у шахті.
Тучинський усе простував далі, минаючи видобуткові закутки [рудника].. Звернувши у бічний розкос, він спинився (Досв., Вибр., 1959, 348).
Словник української мови (СУМ-11)