Словник української мови в 11 томах

розкос

РОЗКО́С, у, ч., спец. Бічний хід у шахті.

Тучинський усе простував далі, минаючи видобуткові закутки [рудника].. Звернувши у бічний розкос, він спинився (Досв., Вибр., 1959, 348).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкос — розко́с іменник чоловічого роду бічний хід у шахті  Орфографічний словник української мови
  2. розкос — -у, ч., спец. Бічний хід у шахті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкос — РОЗКО́С, у, ч., спец. Бічний хід у шахті. Тучинський усе простував далі, минаючи видобуткові закутки [рудника] .. Звернувши у бічний розкос, він спинився (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах