розкосий
РОЗКО́СИЙ, а, е.
1. Який має косий розріз (про очі).
Ледь примруженими, по-східному трохи розкосими очима.. він дивився сторожко у штормову далину (Збан., Сеспель, 1961, 4).
2. Який має розкосість (у 2 знач.).
Вискочив маленький розкосий хлопчик, голий до пояса, і притулився до дошки спиною (Донч., VI, 1957, 412).
Словник української мови (СУМ-11)