розкосина

РОЗКО́СИНА, и, ж.

1. Косий розріз очей.

Малий [Гаркуша], але бравий: манишка на всі груди, сивий смушок на голові, очі з хижуватими розкосинами (Гончар, Таврія, 1952, 34).

2. Те саме, що косоо́кість.

З саней зіскочив молодий червоноармієць у сірій шинелі, в будьонівці. Погляд його чорних, з ледь помітною розкосиною очей палав гнівом (Збан., Сеспель, 1961, 305).

Значення в інших словниках

1. розкосина — розко́сина 1 іменник жіночого роду косий розріз очей розко́сина 2 іменник жіночого роду косоокість  Орфографічний словник української мови
2. розкосина — -и, ж. 1》 Косий розріз очей. 2》 Те саме, що косоокість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкосина — РОЗКО́СИНА, и, ж. 1. Косий розріз очей. Малий [Гаркуша], але бравий: манишка [маніжка] на всі груди, сивий смушок на голові, очі з хижуватими розкосинами (О. Гончар). 2. Те саме, що косоо́кість. Погляд його чорних, з ледь помітною розкосиною очей палав гнівом (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. розкосина — КОСОО́КІСТЬ (вада зору — неоднакова спрямованість зіниць), РОЗКО́СІСТЬ, РОЗКО́СИНА, СТРАБІ́ЗМ мед., ЗИЗОО́КІСТЬ діал., ЗИЗ діал. Косоокість багато хто вважає лише косметичним недоліком. Але це не так.  Словник синонімів української мови