розкосий
РОЗКО́СИЙ, а, е.
1. Який має косий розріз (про очі).
Ледь примруженими, по-східному трохи розкосими очима .. він дивився сторожко у штормову далину (Ю. Збанацький);
Під рідкими бровами жмурилися вузькі розкосі очі (В. Малик).
2. Який має розкосість (у 2 знач.).
Вискочив маленький розкосий хлопчик, голий до пояса, і притулився до дошки спиною (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)