розкошлатити

РОЗКОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех., розм. Те саме, що розко́шлати.

Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (Коз., Вибр., 1947, 11).

Значення в інших словниках

1. розкошлатити — розкошла́тити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкошлатити — -ачу, -атиш, док., розкошлачувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Те саме, що розкошлати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкошлатити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови