розкошлати
РОЗКО́ШЛАТИ, аю, аєш, док., перех. Розтріпати, зробити кошлатим;
// Скуйовдити (волосся).
Увійшов чорнявий його товариш, скинувши з голови на стіл картуз свій, по-молодецькому розкошлавши рукою своє чорне густе волосся (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 354);
Вітек знову розкошлав чуб і розправив борти студентської тужурки (Смолич, Світанок.., 1953, 398).
Словник української мови (СУМ-11)