Словник української мови у 20 томах

розкошлати

РОЗКО́ШЛАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

Розтріпати, зробити кого-, що-небудь кошлатим;

// Скуйовдити (волосся).

Вітек знову розкошлав чуб і розправив борти студентської тужурки (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкошлати — розко́шлати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розкошлати — -аю, -аєш, док., перех. Розтріпати, зробити кошлатим. || Скуйовдити (волосся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкошлати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розкошлати — РОЗКО́ШЛАТИ, аю, аєш, док., перех. Розтріпати, зробити кошлатим; // Скуйовдити (волосся). Увійшов чорнявий його товариш, скинувши з голови на стіл картуз свій, по-молодецькому розкошлавши рукою своє чорне густе волосся (Гог., Вибр., перекл.  Словник української мови в 11 томах