Словник української мови в 11 томах

розкошіти

РОЗКОШІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Ставати більш розкішним, пишним.

Коси у їх [дівчат] розкошіють (Барв., Опов., 1902, 293).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розкошіти — розкоші́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розкошіти — -іє, недок., рідко. Ставати більш розкішним, пишним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкошіти — РОЗКОШІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Ставати розкішним, пишним. Коси у їх [дівчат] розкошіють (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах