розкрадання
РОЗКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розкрада́ти.
Розкрадання народного добра капіталістами продовжується (Ленін, 32, 1973, 262);
— Спіймаю ще раз — передам у суд. Там за розкрадання колгоспної власності тобі припечуть, що слідує (Тют., Вир, 1964, 28).
Словник української мови (СУМ-11)