розкрадений

РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкра́сти.

[Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Галан, І, 1960, 364);

// розкра́дено, безос. присудк. сл.

Не було тільки кишенькових [годинників], — ті, певно, розкрадено, і заради них розграбовано, а потім підпалено крамницю (Гжицький, У світ.., 1960, 44);

— Не вірте йому, товаришу, — напівблагально, схвильовано говорила вона Обушному. — Хліб поховано, розкрадено, а він обдурює вас (Кир., Вибр., 1960, 315).

Значення в інших словниках

1. розкрадений — розкра́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрасти. || розкрадено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкрадений — РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкра́сти. [Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Я. Галан); // розкра́дено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. розкрадений — Розкра́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)