Великий тлумачний словник сучасної мови

розкрадений

розкра́дений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрасти.

|| розкрадено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розкрадений — розкра́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розкрадений — РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкра́сти. [Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Я. Галан); // розкра́дено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкрадений — Розкра́дений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкрадений — РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкра́сти. [Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Галан, І, 1960, 364); // розкра́дено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах