розкрадений
розкра́дений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрасти.
|| розкрадено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкрадений — розкра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкрадений — РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкра́сти. [Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Я. Галан); // розкра́дено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- розкрадений — Розкра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкрадений — РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкра́сти. [Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Галан, І, 1960, 364); // розкра́дено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах