1. Словник української мови у 20 томах

розкрадений

РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкра́сти.

[Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Я. Галан);

// розкра́дено, безос. пред.

Не було тільки кишенькових [годинників], – ті, певно, розкрадено, і заради них розграбовано, а потім підпалено крамницю (В. Гжицький);

– Не вірте йому .. – напівблагально, схвильовано говорила вона Обушному. – Хліб поховано, розкрадено, а він обдурює вас (І. Кириленко);

// у знач. прикм.

Розкрадені кошти повернуто.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрадений — розкра́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкрадений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрасти. || розкрадено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкрадений — Розкра́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розкрадений — РОЗКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкра́сти. [Боб:] Маєте щастя, що той вагон шоколаду восени не був розкрадений у моєму районі (Галан, І, 1960, 364); // розкра́дено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах