розкраяти —
розкра́яти дієслово доконаного виду розрі́зати
Орфографічний словник української мови
розкраяти —
див. розкраювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкраяти —
РОЗКРА́ЯТИ див. розкра́ювати.
Словник української мови у 20 томах
розкраяти —
кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М.
Фразеологічний словник української мови
розкраяти —
МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...
Словник синонімів української мови