1. Словник української мови в 11 томах

розкраяти

РОЗКРА́ЯТИ див. розкра́ювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкраяти — розкра́яти дієслово доконаного виду розрі́зати Орфографічний словник української мови
  2. розкраяти — див. розкраювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкраяти — РОЗКРА́ЯТИ див. розкра́ювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкраяти — кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Фразеологічний словник української мови
  5. розкраяти — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  6. розкраяти — Розкра́яти, -кра́ю, -кра́єш, -кра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)