розкраяти
Розкра́яти, -кра́ю, -кра́єш, -кра́є
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкраяти — розкра́яти дієслово доконаного виду розрі́зати Орфографічний словник української мови
- розкраяти — див. розкраювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкраяти — РОЗКРА́ЯТИ див. розкра́ювати. Словник української мови у 20 томах
- розкраяти — кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка. Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Фразеологічний словник української мови
- розкраяти — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
- розкраяти — РОЗКРА́ЯТИ див. розкра́ювати. Словник української мови в 11 томах