розкритикований

РОЗКРИТИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкритикува́ти.

— Мене вся область знає, як розкритикованого,— мовив Оберемок (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 683).

Значення в інших словниках

1. розкритикований — розкритико́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкритикований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкритикувати. || розкритиковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкритикований — РОЗКРИТИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкритикува́ти. – Мене вся область знає, як розкритикованого, – мовив Оберемок (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах