розкритикований

розкритико́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкритикувати.

|| розкритиковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розкритикований — розкритико́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкритикований — РОЗКРИТИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкритикува́ти. – Мене вся область знає, як розкритикованого, – мовив Оберемок (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
3. розкритикований — РОЗКРИТИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкритикува́ти. — Мене вся область знає, як розкритикованого,— мовив Оберемок (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 683).  Словник української мови в 11 томах