розкриття

РОЗКРИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. розкри́ти і розкри́тися.

Розкриття породи і вирізування дрібних і великих блоків утворює значні і обтяжливі для виробництва відходи вапняку (Компл. використ. вапняків.., 1957, 3);

Особливий інтерес у присутніх викликали стрибки із затримкою розкриття парашутів (Веч. Київ, 22.V 1957, 2);

М. Рильський в художніх засобах, у сприйманні і розкритті явищ іде від шевченківських традицій (Мал., Думки.., 1959, 18);

Присвячуючи свій кінотвір зображенню радянського села, О. Довженко звернув основну увагу на розкриття характерів (Укр.. кіномист., II, 1959, 19);

«За колючий дріт — жодного слова!» — от чого хочуть гітлерівці, хочуть, щоб людство не знало про їхні криваві справи. Вони бояться розкриття їхньої жахливої таємниці (Хижняк, Тамара, 1959, 188);

Розкриття В. І. Леніним діалектики абсолютного і відносного в процесі пізнання має величезне значення для розуміння закономірностей розвитку наукового знання (Ком. Укр., 4, 1960, 29).

Значення в інших словниках

1. розкриття — розкриття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розкриття — -я, с. Дія за знач. розкрити і розкритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкриття — РОЗКРИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. розкри́ти і розкри́тися. Розкриття скриньок і конвертів до закінчення голосування забороняється (з мови документів)...  Словник української мови у 20 томах