розкришений
РОЗКРИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкриши́ти.
*Образно. Між хмарами бавилось у жмурки сонце; коли воно вискакувало на чисте плесо, тоді по золотистій рівнині густо пливли тіні розкришених хмар (Стельмах, II, 1962, 274).
Словник української мови (СУМ-11)