розкришувати

РОЗКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, док., перех. Розбивати, розколювати щось на дрібні шматочки, крихти; кришити, подрібнювати.

Влучним попаданням на шматки розкришило другу гармату (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 649);

// Смітити крихтами чого-небудь.

Мовчала тільки Василина, пильно позираючи на Сашка, чи так як слід він поводить себе за столом, чи не розкришує хліба (Кучер, Прощай.., 1957, 113);

Занапастив [Кіт] кільце ковбаски: До половини, може, з’їв, А то порвав і розкришив (Гл., Вибр., 1951, 93).

Значення в інших словниках

1. розкришувати — розкри́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкришувати — див. ламати; розбивати  Словник синонімів Вусика
3. розкришувати — -ую, -уєш, недок., розкришити, -кришу, -кришиш, док., перех. Розбивати, розколювати щось на дрібні шматочки, крихти; кришити, подрібнювати. || Смітити крихтами чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкришувати — РОЗКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, док., що. Розбивати, розколювати щось на дрібні шматочки, крихти; кришити, подрібнювати. Влучним попаданням на шматки розкришило другу гармату (М. Стельмах); // Смітити крихтами чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. розкришувати — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.  Словник синонімів української мови